Дипломная работа

от 20 дней
от 9999 рублей

Курсовая работа

от 10 дней
от 1999 рублей

Реферат

от 3 дней
от 699 рублей

Контрольная работа

от 3 дней
от 99 рублей
за задачу

Диссертация

Сроки и стоимость индивидуальные

Главная - Медицина - Анатомия человека. сустав, вена, строение внутр уха.. (на укр. языке)

Анатомия человека. сустав, вена, строение внутр уха.. (на укр. языке) Медицина . Контрольная

  • Тема: Анатомия человека. сустав, вена, строение внутр уха.. (на укр. языке)
  • Автор: Ольга Максимова
  • Тип работы: Контрольная
  • Предмет: Медицина
  • Страниц: 12
  • Год сдачи: 2008
  • ВУЗ, город: Киев
  • Цена(руб.): 500 рублей

Заказать персональную работу

Выдержка

Внутрішнє вухо (auris interna) розташоване в кам'янистій частині скроневої кістки, складається із кісткового лабірінту і розташованого в ньому перетинчастого лабіринту.
Кістковий лабіринт має складну форму і розділяється на три сполучені між собою відділи: завиток, присінок і кісткові півколові канали. Стінки кісткового лабіринту утворені кістковою речовиною скроневої кістки і вистелені сполучнотканинною оболонкою. Між стінками кісткового лабіринту і розташованим в ньому перетинчастим лабіринтом є простір - перилімфатичний простір, заповнений перилімфою.
Завитка (cochlea) − передній відділ кісткового лабіринту. Широка частина звернена до слухового проходу, звужена − купол − до барабанної порожнини. Всередині завитки є спіральний канал, який утворює 2,5 оберти навколо кісткового стрижня завитки. Від стрижня на всьому шляху відходить спіральна кісткова пластинка, яка впинається в порожнину завитки і повторює її оберти. Кісткова спіральна пластинка і прикріплена до неї перетинчаста завитка розділяють у спіральному каналі перилімфатичний простір на два відділи − драбини: присінка (верхня) і барабанну (нижня). Обидві драбини сполучаються біля купола завитки отвором − гелікотремою.
Перетинчастий лабіринт знаходиться всередині кісткового лабіринту, приблизно повторює його форму, але менший за розмірами і має три сполучені між собою відділи: завиткова протока, сферичний і еліптичний мішечки та півколові канали. Стінки мають сполучнотканинну основу. Зсередини вистелені ендотелієм і заповнені ендолімфою.
Завиткова протока (перетинчаста завитка) розташована всередині кісткового спірального каналу і повторює його оберти. На поперечному перерізі має трикутну форму. Зовніня стінка зрощена з зовнішньою стінкою кісткового спірального каналу. Присінкова (Рейснерова) і барабанна стінки відділяють завиткову протоку відповідно від барабанної і присінкової драбин. Одним своїм кінцем вони прикріплені до вільного краю спіральної кісткової пластинки і ідуть від нього до зовнішньої стінки. Барабанна стінка називається також базилярною пластинкою. Вона утворена колагеновими волокнами. На цій пластинці всередині завиткового каналу знаходиться спіральний (кортіїв) орган − звукосприймальний відділ органу слуху. Основним елементом його є рецепторні (волоскові) клітини, на апікальних кінцях яких є волоски. Над волосками розташована текторіальна (покривна) мембрана. Крім звукосприймальних, тут розташовані зовнішні і внутрішні опірні (підтримуючі) клітини, на яких розташовані волоскові, що не доходять до базальної мембрани. Між підтримуючими клітинами є тунель. Рецепторні клітини розташовані по обидва боки тунелю. Внутрішні − колбоподібні, зовнішні − циліндричні. Внутрішні волоскові клітини розташовані в один ряд. Їх приблизно 3500 штук. Зовнішні волоскові розташовуються в 3-4 ряди. Їх налічують 12000-20000 штук. В тунелі розташовані безміелінові волокна від нейронів спірального органа. Тіла аферентних нейроцитів (перші нейроцити) залягають в спіральному ганглії, що розташований в товщі спіральної кісткової пластинки. Аксони цих нейроцитів ідуть у складі завиткової частини присінково-завиткового нерва (8-а пара) і закінчуються синапсами на клітинах завиткових ядер, які розташовані в ромбоподібній ямці (біля вестибулярного поля) (другі нейроцити). Їх аксони (частина) досягають нижніх горбків чотиригорбкового тіла і (інша частина) медіальних колінчастих тіл, де закінчуються синапсами на їх клітинах (треті нейроцити).
Відростки клітин медіального колінчастого тіла ідуть до скроневої звивини в центральну частину слухового аналізатора. Відростки клітин чотиригорбкового тіла є початком одного із екстрапірамідних шляхів нейроцитів.

Содержание

Зміст
1. Скоронево-нижьощелеповий суглоб 3
2. Система ворітньої вени 4
3. Гіпофізнезалежні ендокринні органи 5
4. Будова внутрішнього вуха 10
Література 13



























1. Скоронево-нижьощелеповий суглоб
Скронево-нижньощелеповий суглоб, articulatio temporomandibularis, − зчленування, з'єднання скроневої кістки і нижньої щелепи за допомогою суглоба.
Скронево-нижньощелеповий суглоб − парний, утворений головкою виросткового відростка нижньої щелепи і суглобовою поверхнею ямки скроневої кістки. Головки нижньої щелепи мають валикоподібну форму; їхні довгі конвергуючі вісі своїм продовженням сходяться під тупим кутом біля переднього краю великого потиличного отвору. Нижньо-щелепна ямка скроневої кістки не повністю включається в порожнину скронево-нижньощелепового суглобу. В ній розрізняють дві частини: позакапсульну частину нижньо-щелепної ямки, яка залягає позаду fissura petrotympanica та внутрішньокапсульну частину нижньо-щелепної ямки, що розташована спереду. Ця частина ямки заходить в капсулу, яка розповсюджується і на суглобовий горбочок, досягаючи його краю. Суглобові поверхні покриті сполучнотканинним хрящем. В порожнині суглобу залягає волокниста хрящова пластинка − суглобовий диск discus articularis. Розташовуючись в горизонтальній площині, диск своєю поверхнею прилягає до tuberculum articulare, а нижньою − до caput mandibulae. Він зростається з суглобовою капсулою і поділяє порожнину суглобу на два відділи: верхній та нижній, які між собою не сполучаються. До внутрішнього краю диску прикріплюється частина сухожильних пучків m. pterygoideus lateralis. Суглобова капсула, capsula articularis, прикріплюється по краях суглобового хряща; на виличній кістці вона фіксована спереду − по передньому скату tuberculum articulare, позаду − по переднему краю fissura petrotympanica, латерально − у основи processus zygomaticus; медіально досягає spina ossis sphenoidalis; на нижній щелепі суглобова капсула охоплює її шийку, прикріплюючись до неї ззаду трохи нижче, ніж спереду.
Звязки скронево-нижньощелепового суглобу можна поділити на три групи.
Внутрішньокапсульні звязки − до них належать меніско-скроневі звязки (передню і задню), які спрямовані від виличної кістки до передніх відділів диску, і меніско-щелепові звязки (внутрішню і зовнішню), які йдуть від шийки нижньої щелепи до нижньої частини диску.
Позакапсульні звязки − до них належить латеральна звязка, lig. laterale. Починаючись від основи відростка щелепи, вона спрямована до зовнішньої і задньої поверхні шийки нижньої щелепи. Частина пучків цієї звязкивплітається в сумку суглоба. У звязці розрізняють дві частини − передню (зовнішню) і задню (внутрішню).
Звязки, які відносяться до скронево-нижньощелепового суглобу, але не повязані з суглобовою капсулою:
 клиноподібно-нижньо-щелепова зв'язка lig. sphenomandihulare − зв'язка, що йде від ості клиноподібної кістки трьома пучками до шийки мищелкового відростка, до язичка і внутрішньої поверхні гілки нижньої щелепи; зміцнює скронево-нижньощелеповий суглоб;
 шило-нижньощелепова, lig. stylomandibulare, спрямована від шиловидного відростка до кута нижньої щелепи;
 скронево-нижньощелеповий суглоб відноситься до типу ginglymus.
Скронево-нижньощелеповий суглоб виконує функції:
 рухи нижньої щелепи: опускання піднімання;
 рухи вперед і повертання у початкове положення;
 рухи обертові.
2. Система ворітньої вени
Система ворітньої вени. Це своєрідний відділ венозної системи, розміщений між капілярами стінок та паренхіми непарних органів черевної порожнини (шлунка, кишок, підшлункової залози і селезінки) та капілярним руслом печінки.
Основною судиною цієї системи є ворітна вена (vena portae). Це товстий венозний стовбур, близько 5 см завдовжки, утворений злиттям селезінкової та двох (верхньої і нижньої) брижових вен. Ворітна вена проходить у товщу печінково-дванадцятипалої зв'язки, розміщуючись між загальною жовчною протокою назовні) та власною печінковою артерією (досередини). Досягнувши печінки, ворітна вена входить до неї звичайно двома стовбурами (правим та лівим), у відповідну частку печінки.

Литература

Література
1. Больбот Ю.К., Абатуров О.Є. Ендокринологія дитячого віку. Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2001. 214 с.
2. Грицюк К.О. Методичний посібник для самостійного вивчення анатомії людини (розділ Опорно-руховий апарат, ілюстрований). − Тернопіль, 2003. 44 с.
3. Довідник з біології / Під ред.Ситника К.М., − К.: Наукова думка, 1998р. − С.317-323.
4. Липченко В.Я., Самусеев Р.П. Атлас нормальной анатомии человека. − М.: Медицина, 1983г.− С.199-202.
5. Общая патология человека / Стрункова А.И. − M.: Медицина, 1982г.− С.512-517.
Сапин М.Р., Билич Г.Л. Анатомия человека. − М.: Высшая школа, 1989г. − С.287-305.
6. Сапин М.Р., Сивоглазов В.И. Анатомия и физиология человека (с возрастными особенностями детского организма). − М.: Академия, 1999. − С.249-268.

Форма заказа

Напрмер, Экономика

Похожие работы

Название Цена
Контрольная работа по анатомии (25 вопросов). 1250
Медико-фармацевтические знания в цивилизациях Древнего и Античного мира. 400
Медико-фармацевтические знания Средних веков и эпохи Возрождения. 400
Контрольная работа по физиологии - 5 вопросов. 600
Эстетика в деятельности медицинского работника. Культура речи 250
Медицинские хозяйственные товарищества и общества 600
Организация работы специализированных учреждений амбулаторно-поликлинической помощи 650
Физиология: механизм мышечного сокращения, строение и функции нейрона, гипоталамо-гипофизарная система 350
История медицины 300
История медицины. Контрольная 300

© 2010-2017, Все права защищены. Принимаем заказы по всей России.